Днями, а саме в ніч на 7 червня, світ спостерігав унікальне астрономічне явище – рух Венери по диску Сонця. У вівторок за дві години до опівночі (за Гринвічем) розпочався транзит планети1 . Проходження Венери тривало більше 6 годин.
Наступний транзит Венери буде лише в 2017 році.
В залежності від етапу транзиту, Венера спостерігалася скрізь, окрім Західної Африки та Південної Америки. А спостерігати за всіма фазами проходження Венери по диску Сонця можна було в східному Китаї, східній Австралії, а також в деяких регіонах Росії – на півночі Уралі, на Далекому Сході та в Сибірі. До речі, під час цього дійства на сонячному тлі можна було спостерігати маленьку темпу цятку, якою якраз була Венера під час транзиту.
Ось тільки не всім регіонам під час дійства пощастило з погодою. Наприклад, в Азії погода була пахмурною. Тим часом транзит Венери в Північній Європі викликав ажіотаж.
Транзит Венери спостерігали декілька тисяч людей. Для цього рідкісного дійства були спеціально збудовані майданчики, де на великих екранах транслювалася ця рідкісна подія. Також за цим дійством можна було спостерігати у прямій трансляції, яку організували декілька інтернет-ресурсів.
Динамічна сонячна обсерваторія NASA спромоглася отримати одні з кращих фотографій проходження Венери по Сонцю. Ця обсерваторія розташована на висоті 36 тис. км над рівнем Землі. В порівняні з знімками, які були отримані завдяки високоякісним телекамерам, знімки NASA перевершують їх в 10 разів.
Цього разу проходження Венери також спостерігали з борту МКС космонавти. Це було вперше, оскільки минулого разу, в 2004 році, у них не було потрібних сонячних фільтрів. Окрім того Дон Петтіт, американський астронавт, став першим в світі, хто сфотографував з космосу транзит Венери по диску Сонця. NASA має намір на своєму сайті опублікувати знімки одразу після того, як Петтіт перешле їх по каналу зв’язку на Землю.
Транзит Венери по диску Сонця відбувається дуже рідко – лише чотири рази за кожні 243 роки. Якщо висловлюватися точніше, то проходження Венери відбувається попарно, тобто між двома проходженнями планети проходить декілька років. Подібний дубль трапляється один раз на 115 років чи на 121 рік.
Причиною настільки рідкісного видовища полягає в орбітах Венери і Землі, які знаходяться в різних площинах. Саме тому транзит можливий в тому випадку, коли Сонце, Земля та Венера опиняються на одній лінії.
З планети Земля транзит Венери по диску Сонця до цього спостерігався лише 7 разів, а саме в 1631, 1639, 1761, 1769, 1874, 1882 і в 2004 роках.
Транзит Венери являється дуже важливою подією для розвитку науки. Так, саме завдяки цій події в XVII та XVIII століттях вченим-спостерігачам вдалося отримати перші відомості про атмосферу самої планети, а також обчислити відстань від Землі до Сонця.
За допомогою сучасного обладнання науковцями було отримано точні дані про масу планет та їх місцезнаходження, а також отримано дані про відстань від цих планет до Сонця та Землі. Проте, в той час, коли астрономія тільки починала свій розвиток, отримати ці дані, хоча б приблизні, було досить складно.
Відомий німецький астроном Йоганн Кеплер передбачив точну дату транзиту Венери, за яким можна було спостерігати із Землі. Але вчений на жаль не зміг спостерігати за цим явищем, оскільки помер в 1630му – за рік до події.
Першим, хто описав даний феномен був скоріш за все Джерімайя Хоррокс, молодий англійський астроном. Він та його колега Уїльям Крабтрі незалежно один від одного вели спостереження за транзитом Венери, який проходив 24 листопада 1639 року.
Астрономи, обробивши цьогорічні результати спостережень за транзитом Венери, матимуть можливість уточнити або створити більш точні методики та методи пошуку планет поруч з іншими зірками, не кажучи вже про пошук ознак життя на них.
Астрономи, користуючись нагодою, аналізують вплив атмосфери Венери на сонячне світло, яке досягає орбіти та поверхні Землі. Це, в свою чергу, допоможе точніше налаштувати обладнання та вдосконалити методику пошуку планет поблизу зірок.
Використовуючи телескоп «Кеплер», який знаходиться в одній з обсерваторій NASA, вчені прагнуть помітити зміну яскравості зірки, точніше – її зменшення, під час проходження планети перед її диском.
Завдяки тому, що ці планети знаходяться дуже далеко від нас, єдиним на сьогодні способом здобути хоч якусь інформацію про них являється спостереження за заломленими променями світла, яке проходить через атмосферу самих планет.
Також вчені отримали можливість вивчити мезосферу Венери, тобто середні шари атмосфери. Ця можливість являється унікальним шансом для спостережень. Окрім того атмосфера планети Венера складається також із хмар сірчаної кислоти. Ця обставина лишає астрономів можливості оптичного спостереження атмосфери.
Ті, хто не встиг побачити транзит Венери, можуть не засмучуватися, оскільки є ще Меркурій. Порівняно скоро, а саме 9 травня 2016, буде черговий транзит, але не Венери а Меркурія. Транзит Меркурія по диску Сонця повториться 11 листопада 2019. так що бажаючим насолодитися цим рідкісним, але видовищним явищем варто запастись терпінням і дочекатися цієї події.
1 Транзит ? – тобто, рух планети по диску Сонця, помітний з будь-якої (гіпотетичної) точки Землі; рух астрономічного об’єкту, який спостерігається на тлі видимого диска іншого