Аналітичне мислення змушує людей сумніватися у вірі

Людина, яка має аналітичний склад розуму, схильна менше вірити у надприродні явища та сили в порівнянні з тим, хто при вирішенні задач покладається на власну інтуїцію. При цьому, якщо людина, котра користується інтуїтивним мисленням, при вирішені складних когнітивних завдань буде більше сумніватися у власній вірі. Про це заявили канадські соціологи в своїй статті, яка була опублікована в журналі Science.

Уїлл Жерве, керівник дослідницької групи з університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада) розповів, що разом із своїми колегами бажав вивчити те, чому люди вірять чи не вірять в бога з тою чи іншою силою. Окрім того, як пояснив вчений, це питання являється фундаментальним. Також Жерве пояснив, що поєднання декількох складних факторів впливає на духовність індивіда. Відкриття дослідницької групи дало змогу показати зв’язок між когнітивною системою людини, яка пов’язана з аналітичним мисленням, з однієї сторони і небажанням людини вірити у надприродне з іншої.

Уїлл Жерве разом із своїм колегою Ара Норензаяном вивчали схильність людини з аналітичним та менш раціональним складом розуму повірити у щось надприродне. Окрім того вченими також спостерігалась зміна духовності людей при різних розумових «обставинах».

Для цього дослідниками було проведено два експерименти із участю студентів їх університету. Під час першого експерименту вченими проводився тест на аналітичні здібності. В учасників також запитували їх ставлення до релігії. Після цього порівнювалися раціональність і релігійність студентів. Під час другого досліду соціологи добровольцям пропонували виконати когнітивні завдання. При цьому їх мозок, так би мовити, перемикався в аналітичний «режим». Окрім когнітивних завдань їм демонстрували атрибути розумової діяльності. Наприкінці проводилося аналогічне анкетування.

Результати першого експерименту показали, що люди, які мають аналітичні і підвищені когнітивні здібності, схильні менше вірити у надприродні сили в порівняні з тими, хто намагався вирішити завдання з допомогою інтуїції.

Під час другого досліду вчені намагалися вплинути на аналітичні здібності учасників різноманітними способами. Серед цих способів була демонстрація зображення «Мислителя» в авторстві Огюста Родена, запропоновано набір з декількома аналітичними задачами, а також використовувався дрібний, «науковий» шрифт для набору тексту анкет.

У всіх тестах сила віри учасників з інтуїтивним мисленням трохи знизилася та наблизилася до значень, характерним для людей з вродженими аналітичними здібностями. Ця обставина дозволяє вважати, що аналітичний склад розуму напряму впливає на релігійність людини. До того ж, гарні здібності такого плану роблять людей менш схильними вірити у надприродні істоти та події.

Наприкінці Норензаян підсумовує:

Наше дослідження підкріплює попередні експерименти в цій області, що вказали на зв’язок між релігією та «інтуїтивним» мисленням. Висновки нашої роботи вказують на те, що активація аналітичної розумової системи в мозку може підірвати інтуїтивну віру, принаймні, на деякий час.

Джерело — РИА.ru

Добавить комментарий