Категорії
Література

Чому у бабок тоненький стан

Африканська народна казка
Заїр

Колись у сиву давнину люди прокидалися вранці з першим криком півня. Але півень кукурікав тільки тоді, як квакала жаба.

Аж ось якось увечері сталася дивна пригода. Одна жінка товкла маніок у ступі. Бабку-лібелюлю, яка жила поблизу, розлютив той шум. Кинулася вона на жінку і вжалила її.

Жінка від несподіваного болю впустила жінка товкач. Упав товкач на великий глек із водою. Розлилася вода по землі і попала в нору, де спав полоз. Кинувся полоз з переляку тікати і впав у рів, просто на жабу, яка там сиділа. Жаба злякалася і квакнула. Півень, почувши її, одразу закукурікав. Попрокидалися люди. Але бачать – ще темна ніч надворі. Пішли вони скаржитися царю. Усі складають провину на півня. Тоді кличе цар півня до себе. А півень виправдовується.

– Я, – каже, – закукурікав тільки тоді, як почув жаб’яче квакання!

Кличе тоді цар жабу, а та теж захищається:

– Я заквакала, бо мені на спину впав змій і налякав мене!

Привели полоза. Розказує той свою пригоду:

– Мене розбудила вода перекинутого глечика!

Нарешті знайшли й жінку, глечик якої перекинувся, і вона розповіла, як її вжалила бабка-лібелюля.

От кличе цар до себе бабку, а та не знає, як пояснити свій вчинок. Кинули бабку до в’язниці. Почала вона літати з кінця в кінець. Посадили її тоді на ланцюг. Хоче бабка літати, та ланцюг не дає. Коли випустили бабку із в’язниці, стан її, стягнутий ланцюгом, став тоненький-тоненький.

Ото відтоді у всіх бабок такий тонесенький стан.