І був покликаний найстарший жрець на раду

III

І був покликаний найстарший жрець на раду
«Чи відгадаєш ти мою, о старче, біль?
Ти ясновидящй… Повідь чи добру ціль
На оці маю я? Подай мені пораду».

Тремтячим голосом прорік свою тираду
Заслужений мудрець тих праведних привіль:
«Сеньйор! На шал твоїх незвичних божевіль
І небо не пішле тобі твою обладу.

Смертельним подихом нечувана жага
Щодень над зіркою життя твого шуга —
Та жінка мрій твоїх несе в собі отруту.

Навіщо, відвічай, ти дієш шкереберть?
Навіщо ти береш на себе цю покуту?
Навіщо ти на себе кличеш раню смерть?»

Петро Костенко

Сонет входить до секстету «Трагедія інки», написаний в 1996 році

Добавить комментарий