Категорії
Література

І як те сталося? Напевно ти з чаклунок!

І як те сталося? Напевно ти з чаклунок!
Напевно знала ти, як зілля-чар варить!
Дивись: я сивий вже, та на устах горить
І до сьогодні ще твій перший поцілунок.

Ще й досі образ твій — казковий візерунок
Незбагнено в душі жар-птицею зорить,
Літами довгими хвилює і п’янить,
Неначе неземних світів незнаний трунок.

Чаклуночко з вогнем на пуп’янках-устах!
Загублений в далеких і шорстких світах,
Я дякую тобі за уст моїх пожежі

За пристрасну, палку і буряну любов —
Я з ними перейду життя земного межі,
Як і життя саме я з ними перейшов!

Петро Косенко, 1980