Категорії
Література

Коли, красуне, дух п’янкий душі твоєї

Негритянці
присвячується

Коли, красуне, дух п’янкий душі твоєї
Освітлює на мить твоєї шкіри ніч,
Ураз палкий вогонь твоїх прекрасних віч
Спалахує багаттями несказаної феї.

В них грація і чар казкової Цірцеї,
А з антрацитових твоїх блискучих пліч
Струмує магнетизм життя твого всібіч,
Розтоплюючи тьму твоєї одісеї

Нелюдського, тяжкого рабського шляху
Призирств, зневаг, образ і вічного страху
Посеред людського гидкого отупіння.

Та небо милосердне: роджених з клеймом
Невільницьким страшним чекає воскресіння,
Освячене добра і ласки торжеством!

Петро Косенко, 1996