Кому ви служите, запроданці-поети
Украй замученої рідної землі?
Тому, хто вас годує з рабської ріллі,
Чи тим, хто вас в Москві шаткує на котлети?
Ідеї, кажете? Брехні апологети!
Хіба ж ідея це — медалі і рублі?
Заради лакомств на ідейному ослі
Ви пробираєтесь на дарові бенкети.
Що ж бенкетуйте і дуріть пустих людей
Від імені чужих облудливих ідей,
Але настане час, коли нарід без суду
За каїнову службу, пси, вас розіпне,
Здере з очей своїх чужих ідей полуду
І вас, запроданці, навіки прокляне!
Петро Косенко, 1984