Категорії
Література

Кошення і мишка

Африканська народна казка
Гвінея

Кошеня і мишка були великими друзями і гралися вони разом. Якось, коли кошеня, награвшись, повернулося додому, його мама кішка відчула приємний запах.

– Чим це від тебе пахне? – запитала кішка.

– О, мамо, то запах мишенятка. Я часто ходжу гратися з ним, – відповіло кошеня.

– Як підеш гратися з мишеням наступного разу, клич його здалека й голосно, аби я могла почути і заховатися десь поблизу, – сказала кішка з хижим і хитрим виглядом.

– Ви якось казали мені, мамо, що мишка дуже смачна, а в нас зараз нічого їсти. Я зроблю все так, як ви сказали, щоб ми спіймали мишку, – запевнило кошеня.

Повернувшись додому, мишка мусила відповісти на запитання своєї мами.

– Що це за неприємний запах? – поцікавилась миша.

– О, то запах одного кошеняти. Ми з ним товаришуємо і граємось разом, – щиро відповіла мишка.

Ой, як налякалася і розсердилася мама-миша!

– Та ти хіба не знаєш, що це наш смертельний ворог? – запитала вона малу мишу.

– Ой, мамо, не знала! – скрикнула мишка. – Я скажу тому кошеняті, що більше не буду з ним дружити і не піду з ним грати, як воно мене покличе.

Наступного ранку кошеня швиденько побігло до знайомого куточка і почало кликати мишку:

– Мишко, мишко, йди-но гратися зі мною!

Мишка не забарилася з відповіддю:

– Більше я з тобою не гратимусь! Як не мудруй, а тобі мене не обдурити. Ти, мабуть, і не здогадуєшся, що я знаю про наказ твоєї мами. Але моя мама мені теж дещо порадила! І з цієї миті нашій дружбі прийшов край.

Отак довір’я і доброзичливість зміцнюють дружбу, а хитрість та злість руйнують її.