Категорії
Література

Мандрівче! Зупинись і глянь на цю могилу

Мандрівче! Зупинись і глянь на цю могилу —
Під нею спочиває пристрасний вулкан,
Що здуру спопелив свій божеський талан
І сам упень згорів, неначе дрібка пилу.

Я завжди боронив людину слабосилу,
Не дбав про вигоди, чи славу, чи гаман
Ніколи не носив начальницький жупан,
Не кланявся в житті казенному кропилу.

Я жив для ближнього, болів щоденним днем
Для спільного добра палав святим вогнем,
А став збиратися на лоно Авраама,

Ніхто, сказати правду, навіть і не чхнув.
Отож, хоч ти схились над правнуком Адама
І чхни, мій друже, так, щоб я тебе почув!

Петро Косенко, 1982