Категорії
Література

Не вір, юначе, в долю. Хто завітні двері

Не вір, юначе, в долю. Хто завітні двері
Отак для тебе за спасибі відімкне?
Лише в твоїх руках те диво відкупне,
Що визволить тебе від всякої бенері.

Вночі і вдень учись. Не піддавайсь химері
Пустої вищости — вона тебе зітне.
Вночі і вдень працюй — лиш тільки це одне
І вирішить твій біг в життєвому кар’єрі.

У вирі завирюх загострених проблем
Будь щастя власного завзятим ковалем —
Устань на повен зріст на захист батьківщини

У світі білому заплутаних ідей
Й за неї твердо стій до смертної хвилини,
Як той незбагнений трагічний іудей!

Петро Косенко, 1996