Є, М. Юрковій
У пісні живе те, що вмерло в житті.
(Фр. Шіллер)
Осипались листки календарів бурхливих
І хуртовин вітри змели їх в забуття,
Нема минулому й не буде вороття,
Несила й зупинити наших літ квапливих.
Згоріла наша юнь в пожарищах жахливих,
Зітліло не одне у пеклі тім життя,
Шляхами чужини, немов на розп’яття,
Пішло нас легіон відважних і бунтливих.
Які стрімкі стежки прийшлося нам пройти!
Які моря крові і сліз перепливти
В кромішній теміні Вальпургової ночі!
І був би я давно вже десь на цвинтарі,
Щоб не твої жагучо чорні-чорні очі
Що вік світилися мені, як дві зорі.
Петро Косенко, 1993