Категорії
Література

Пустельним берегом сяйного океану

Пустельним берегом сяйного океану
По золотім піску в задумі я бреду,
Тамую біль душі, мою стару біду,
І спогади свої несу, як рвану рану.

В лазурнім просторі прозорого туману
Я бачу острова невиразну гряду,
Це Isla Larga — рай іґван і какаду
Та вічний монумент піратові Морґану.

Далека стороно легенд, казок і див,
В щасливий час тебе Всевишній сотворив —
Ти знала все: грабунки і конкісту,

Але не втратила свою первісну суть —
За що ж батьківщину мою святу і чисту
Свої ж перевертні без жалю продають?

Петро Косенко, 1993