VI
Свободи полум’ям врагам наперекір
Зайнявся знову низ преславний запорізький,
Що лоскотав колись ворожий край неблизький
І на онучі драв красу чужих порфір.
Прокинувся від сну й розважний богатир,
Шахтар і мученик забутий криворізький,
Воскрес і закуток скривавлений Поліський,
Мучителям чужим і власним, як докір.
О скільки в нас було непроханих Батиїв,
А Київ був і є, і завжди буде Київ,
Хоч скільки не старався «старший» бузувір!
Начертаного звиш не скреслити ніколи —
В поході спільному народів вільнім колі
Палає Україна до найвищих зір!
Петро Косенко
Входить до вінка сонетів «Звершилось!», написаних на протязі 1991-95 років