Пізні грона

Вінок сонетів

Сонет № 1

Завзятий виноградар все життя трудився,
Як той біблійний Ной із заступом в руці.
У нім з народження десь на самім денці
Палкий, нестримний гін до праці поселився.

Продовжити читання

Завзятий виноградар все життя трудився

XV

Завзятий виноградар все життя трудився,
Він виноградної шукав суперлози,
Лози він накупив і висадив вози,
Та все без успіху, хоч як би він не бився.

Продовжити читання

Над Андами

Триптих

Сонет № 1

Над Андами висять тяжкі похмурі хмари,
А над проваллями витає хижий крук…
По спинах індіян ґуля еспанський бук
Під п’яний регіт довгохвостої арари.

Продовжити читання

Хто совість видумав? В Сибір його найдалі!

Хто совість видумав? В Сибір його найдалі!
То що ви кажете? Сибіру вже нема?
І як то так нема? Та ж поїдом їдьма
Жере мене вона і мучить, мов на палі!

Продовжити читання

Історія Русі — це вперта пам’ять часу.

Історія Русі — це вперта пам’ять часу.
На сторінках її лежить нестертий пил
Трагедії епох і тих жорстоких сил,
Що прокладали в ній свою хижацьку трасу.

Продовжити читання

О, як давно колись кохану батьківщину

О, як давно колись кохану батьківщину
У пору бур вогненних і кривавих злив
Із біллю в серці я назавжди залишив
І шляхом вигнанця подався на чужину.

Продовжити читання

І кланялись йому, вже мертвому до ніг

XIV

І кланялись йому, вже мертвому до ніг
В подяку за плоди смачні, поживні, урожайні,
В подяку за пахучі вина життєдайні,
В подяку за смачний з родзинками періг.

Продовжити читання

Мені приснився сон. Неначе за тобою

Мені приснився сон. Неначе за тобою
Я біг щодуху, гнався скільки сил моїх,
Скакаючи по скелях гострих і стрімких
В краю незнаному, покритому журбою.

Продовжити читання

Вона була завжди, як тінь моя, зі мною

Вона була завжди, як тінь моя, зі мною
Від босоногого дитинства до сивин.
Чи в пору спокою, чи в пору хуртовин,
Вона мені світила зіркою сумною.

Продовжити читання

Люстеречко моє, мій щирий давній друже!

Люстеречко моє, мій щирий давній друже!
Поглянь на мене: я лишилася сама.
Мій світ розтерзаний, життя моє тюрма,
Душа моя вмирає, а йому й байдуже!

Продовжити читання