II
По дюжині гармат, смертельних і горластих
На кожному борту — і щастя в небесах!
Лети ж, мій бергантин, на повних парусах
До берегів фортун і молодиць вогнястих!
По дюжині гармат, смертельних і горластих
Ответить
Архив метки: Петро Костенко
Як інка не гасав по хащах несходимих
II
Як інка не гасав по хащах несходимих,
Які тріумфи він в боях не пожинав,
Завжди чомусь якийсь постійний сум стояв
В його скісних очах похмурих одержимих.
І був покликаний найстарший жрець на раду
III
І був покликаний найстарший жрець на раду
«Чи відгадаєш ти мою, о старче, біль?
Ти ясновидящй… Повідь чи добру ціль
На оці маю я? Подай мені пораду».
Лети, лети ж вперед, мій човнику без страху
III
Лети, лети ж вперед, мій човнику без страху,
Як моря чарівник, стрілчастий альбатрос!
Долай, перемагай безмежности хаос —
Так голову колись однак ложить на плаху!
О радосте моя! Красуне ластів’яча!
III
О радосте моя! Красуне ластів’яча!
Розкішна панорама джунглів і пустель!
Видовище проваль, вулканів, грізних скель
І пісня голосна п’янким життям кипляча!
Вперед, чимдуж вперед на клятих сарацинів
IV
Вперед, чимдуж вперед на клятих сарацинів,
Твоїх, Кастіліє, відвічних ворогів,
Чимало я післав у пекло їх гробів,
А з ними й тих дурних і жадібних кретинів!
Чи ти, бува, не чув, о нерозумний сину
IV
«Чи ти, бува, не чув, о нерозумний сину,
Що нас очікує нечувана біда?
На наші сельви йде блідих людей орда,
Щоб винищити нас до краю, до загину.
Чи то в Атлантику, чи в Тихім океані
V
Чи то в Атлантику, чи в Тихім океані
Я повелитель скрізь і скрізь я володар,
В моїх руках Батам, в моїх і Гібралтар,
Від погляду мого блідніє все в Тмокані.
Я всім їм дам землі, землі на дні глибокім,
VI
Я всім їм дам землі, землі на дні глибокім,
Нехай попробують, яка вона на смак!
Хотів би знати я, де нині той мастак,
Що вдарив по мені колись в бою жорстокім?
Благословенна мить чудесного прозріння!
VI
Благословенна мить чудесного прозріння!
Тебе приймаю я, моряк семи морів,
Як одкровення. В нім я, вигнавець, уздрів
Правдивий смисл мого життєвого горіння.