Категорії
Література

Я мексиканець!

Триптих

Сонет № 1

Я мексиканець! Достеменно! Світ не знає
Куточка кращого за Мексіко ніде.
І я боготворю це ім’я пресвяте,
Якій осанну Вседержитель сам співає!

Я народився там, де гордістю палає
Відваги полум’я чаруюче п’янке;
Воно кипить в мені іскристе й палахке
І до рискованих пригод мене штовхає.

Наповнений хоробрістю з колиски вщерть
Я бою не страшусь — однак: життя чи смерть
Лиш би мене моя вітчизна не забула!

Еспанська від віків мене бентежить кров,
А індіянська у мені ще не заснула —
От звідси й до пригод бучних моя любов!

Сонет №2

О люба Мексіко! В моїм гарячім серці
Завжди вируєш ти таким палким вогнем!
Я син твій і живу тобою день за днем
В жорстокім до загину повсякденнім герці.

О ні — я не дозволю жадній банаферці
Образити тебе, священний мій Едем!
З тобою шляхом слави в вічність ми ідем
В крилатім капелюсі і вабній чемерці.

З тобою ми не знаєм, що то значить страх
Пістоля на бедрі і пісня на устах —
Вперед без сум’яття, оглядки і тривоги!

Відвагу нашу знану з гордістю увись!
Таж нам всміхаються всі божеські дороги
І ти, кохана бітьківщино, усміхнись!!!

Сонет №3

О радосте моя! Красуне ластів’яча!
Розкішна панорама джунглів і пустель!
Видовище проваль, вулканів, грізних скель
І пісня голосна п’янким життям кипляча!

Куточок дива світу — славних маріаче,
Краївка красних недоторканих донсель,
Притулок екзотичних чарівних осель,
Країна вільних, гордих і безстрашних мачо!

О земле Панчо Вілли! Ти моя юдоль!
Тобі душа моя, кохана і пістоль —
З тобою ми йдемо по тій самій стежині!

Краса твоя в нескорі славою сія —
Ніколи не вклонюся жадній я чужині,
Твоїм і на тім світі залишуся я!

Петро Косенко

Триптих «Я мексиканець!» написаний в 1998 році