Ганні на спогад
Віддам тобі я світ поезії моєї,
Віддам гаразди всі праматері землі,
Віддам фантазії моєї кораблі,
Віддам бітакори, віддам вітрила й реї.
Віддам і океан — красу найвищу геї,
Віддам і зорі всі, великі і малі,
Віддам і небозвід у пурпуровій млі,
Віддам і радощі вселенної всієї,
Віддам тобі і скарб щонайдорожчий мій —
Жагу мого життя — ним вічно володій!
Та не віддам тобі мого відчаю —
Його я заберу з собою в засвіти —
В обитель вічности я скоро вирушаю,
Тобі ж, моя любов, ще жити і цвісти…
Петро Косенко,1994