Завзятий виноградар все життя трудився

XV

Завзятий виноградар все життя трудився,
Він виноградної шукав суперлози,
Лози він накупив і висадив вози,
Та все без успіху, хоч як би він не бився.

Він марив успіхом, за успіх він молився,
Для нього не жалів ні праці, ні сльози,
Та дивно: кожен плід приносив смак бузи —
Не стерпів трудівник — у ямі опинився.

Нараз, як по знаку, вродився виноград
І райськими дарами вкрив невдахи сад,
Та бідолаха по дорозі по Харона

Плоди трудів своїх вже бачити не міг,
Як люди смакували дивні пізні грона
І кланялись йому, вже мертвому до ніг.

Петро Косенко

Входить до вінка сонетів «Пізні грона», написаних на протязі 1980-1985 років

Добавить комментарий