X
Я рай вам дав колись край моря на землі
І вас благословив на подвиг неповторний,
Для вас відкрив я шлях широкий неозорний
І засвітив над ним казкові кришталі.
На благодатнім Бористеновім руслі
Поставив замок я потужний непоборний,
А наокіл ген-ген розкинув степ узорний —
Красунь, замріяний в бузковій півімлі.
Яка незаймана краса та первозданна,
У синь чаруючу і золото убрана
Багатолюдна і щаслива сторона!
Та рай ваш обрекли на гибіль ослушенці —
Лиш зародилась в них невіра бунтівна,
Вовки його у вас забрали в лютім герці.
Петро Косенко
Входить до вінка сонетів «Звершилось!», написаних на протязі 1991-95 років