Перейти до вмісту

Яка іронія! Людина — цар планети,

Атомна війна загрожує знищенням
життя на нашій планеті.
(З преси)

Яка іронія! Людина — цар планети,
Вінець премудросте і величі Творця,
Чомусь лише у цього Божого вінця
Немає ні душі, ні серця, ні кебети.

Вершитель гроз і бур планентної вендети,
Цей владний цар домудрувався до кінця:
У Богоданім царстві, наче та вівця,
Попав у ним же припасовані лабети.

Та вчувши подих смерті тих страшний лабет,
Вершитель братовбивчих світових вендет,
Гиденько, малодушно затремтів, від страху,—

Чи можна так себе паскудно завести —
Самому вивести себе на смертну плаху
І власну голову за чуба піднести?!

Петро Косенко, 1985