Якщо, мій друже, ти не полководець знатний
І твій «іконостас» не в славних орденах,
Якщо не академік ти і не в чинах,
А так собі — маленький гвинтик позаштатний,
Якщо ти не боксер чи комік добре платний,
Якщо ти не всесильний мандрівний монах,
Якщо ти не циркач, не їздиш на слонах,
Якщо ти не багач якийсь багатократний,
Якщо ти не відкрив незнаних ще земель,
Якщо ти в космосі не збудував осель,
Або не полічив піску в усій вселенній, —
Не дбай! Коли хоч раз ти голову свою
За ближнього свого кладеш у час шаленний,
Ти будеш першим серед праведних в раю!
Петро Косенко, 1984