Категорії
Література

Якщо, мій друже, ти ніколи на світанку

Якщо, мій друже, ти ніколи на світанку
По рибу до Дніпра улітку не ходив,
Ну, то ходім тепер. Поглянь на диво з див:
Чи бачив хто такий величний подих ранку?

Над обрієм блідим вже смужечку-бягрянку
Різцем вогненим день прийдешній позначив
Й золоторіг-красунь подався на спочив…
Ми вже на березі й витрушуєм приманку.

Посеред річки ген у човнику рибак
Як манекен над вудлищем гнучким закляк —
Щось нині не клює. Це, я б сказав, байдуже;

Тому і не горюй — улов чи ні — не дбай,
Піймав чи не впіймав — тож не печалься, друже —
Ти за життя свого сьогодні бачив рай.

Петро Косенко, 1980