I
Звершилось! Чуєте? Це величаві дзвони
По гомінких світах розносять благовість:
Воскрес наш рідний край! І хто про те повість,
Як з домовин встають, шикуються в колони
І йдуть, і йдуть, і йдуть крізь бурі і заслони
Замучені раби півмертвих сел і міст,
Невольники благі встають на повен зріст
І лавами пливуть до Бога на поклони.
Які гримлять громи! Як стрімко догори
Рвонулись буйні тріумфальні прапори
Безсмертної в віках козацької держави!
Нащадку щасний, знай: скінчився давній спір
Сьогодні відгуки державницької слави
Могильну тишу рвуть дніпрових славних гір!
Петро Косенко
Входить до вінка сонетів «Звершилось!», написаних на протязі 1991-95 років