I
Колись давним-давно в краю казковім інки,
У несходимих хащах перуанських Анд
Химерний парубок — не величавий гранд —
Білявої шукав собі красуні жінки.
Він перейшов свій край у пошуках блондинки,
Та не знайшов її. В ряди жорстоких банд
Пристав у розпачі постійний гість оранд,
Щоби здушити біль душевної слабинки.
В своїй диявольській жорстокости без мір
Він кров’ю власною залив вершини гір
Того незайманого краю недаремно…
Та інка не знайшов, що пристрастно бажав —
Коханки білої, якою снив недремно
В кромішній темноті небачених гущав.
Петро Костенко
Сонет входить до секстету «Трагедія інки», написаний в 1996 році