Над Андами висять тяжкі похмурі хмари,

I

Над Андами висять тяжкі похмурі хмари,
А над проваллями витає хижий крук…
По спинах індіян ґуля еспанський бук
Під п’яний регіт довгохвостої арари.

В руках конкістадора кончуки і храми,
За ним його закон і беззаконня сук.
Гримить від злості жадібний башибузук:
«Де Ельдорадо? Де? Відповідайте скнари!»

Принишкла тиша. Раптом шквальний грім роздер
Її на шмаття у висотах Кордильєр
І впав притьмом на зайд страшним кривавим смерчем

То славний Яракуй із племенем своїм
Старі рахунки зводить з ворогом-пришельцем
За рабство і збезчещений праотчий дім.

Петро Косенко

Являється частиною триптиха «Над Андами», котрий було написано в 1998 році

Добавить комментарий