По дюжині гармат, смертельних і горластих

II

По дюжині гармат, смертельних і горластих
На кожному борту — і щастя в небесах!
Лети ж, мій бергантин, на повних парусах
До берегів фортун і молодиць вогнястих!

Тремтіть, володарі, творці законів красних!
Пірат увесь свій вік короткий на часах!
Я немезида ваш, я ваш постійний жах!
Я екзекутор ваш з погребників зубастих!

Під стогін хвиль страшних у морі навіснім
Пливе зі мною й місяць в блиску грозянім —
Обох нас знає світ від краю і до краю…

Мій корабель — мій скарб і мій єдиний бог,
Це мій священний рай — я другого не знаю,
А море, це мій дім і мій святий чертог!

Петро Костенко

Сонет входить до збірки «Сповідь пірата» і написаний в 1994 році

Залишити відповідь